Дракар Фрея з Херсона

У 2020 році до команди наших човнів приєднався ще 1 човен – дракар Фрея. Це один з перших в Україні човнів – історичних реконструкцій, який неодноразово використовувався під час реконструкторських походів, навіть брав участь у морських мандрівках.

Цей човен – подарунок від реконструкторів з Херсонщини. Нашим завданням було знайти кошти на його транспортування до Оствиці. Для цього було організовано збір коштів у соціальних мережах. Ми були приємно здивовані, коли через 10 днів було зібрано потрібну суму. А ще більше були здивовані географією платежів, які надходили не тільки від рівнян, але й людей з різних областей України. Завдяки такій широкомасштабній підтримці нам вдалося перевезти човен-легенду до Рівного.

Відвідавши Оствицю ви неодмінно побачите цей човен, адже він знаходиться на березі й більше не використовується як плавзасіб. Фрея ніби “спочиває” на березі поряд з водосховищем і спостерігає як молодші човни ходять озером.

 

Історія дракара Фрея

21 вересня  2012 року на свято родючості й осіннього рівнодення в яхт-клубі «АРГО» в м. Херсоні була спущена на воду перша в Україні реконструкція лоді вікінгів на ім’я «ФРЕЯ». Створена вона була в турборежимі за 19 днів командою клубу історичної реконструкції «Олешшя» під керівництвом Павла та Олексія Білецьких. Через два дні після спуску на воду, відразу ж відправилася у свою першу подорож довжиною в 80 км у м. Каховка для участі у фестивалі «День Каховки», під який вона якраз і будувалася. З цього моменту і розпочинається насичена яскравими подіями захоплива історія цього дракара. Тисячі кілометрів, пройдених під веслами та під вітрилами, участь у багатьох фестивалях, регатах, фотосесіях, знімання у фільмі, і найголовніше – це цінний досвід поводження з човном вікінгів протягом 8 років – з 2012 по 2020 рр.

Отже, починаємо наш щоденник «Фрея – 8 років життя».

2012

СТВОРЕННЯ

У той час, в далекому 2012 році, напевно, будь-який клуб історичної реконструкції мріяв мати свій дракар. Не виключенням був і КІР «Олешшя» з Херсона. Проєкт обговорювався ще за рік до будівництва, була і достатня кількість охочих брати участь в процесі  будівництва. Тому як тільки з’явилася фінансова можливість, відразу ж було прийнято рішення не дивлячись на стислі терміни – будувати. Вимога спонсорів – лодь повинна була взяти участь у святковому фестивалі “День Каховки”, проведення якого було заплановане на 21-22 вересня. Протягом першого тижня вересня на території яхт-клубу «Арго» були змонтовані стапелі й закладений кільовий брус. До процесу будівництва дракара долучилися велика кількість людей – волонтери, реконструктори з Херсона, Каховки, Києва, Чернівців, Донецька. Будівництво йшло від світанку до заходу сонця, іноді навіть вночі, благо деякі яхтсмени навіть виділили свої яхти для проживання вікінгів-суднобудівників. Завдяки наполегливості майстрів, допомозі небайдужих людей і хорошої організації братів Білецьких, дракар був побудований в строки, за рекордні 19 діб. На раді клубу було вирішено назвати її «Фрея» на честь скандинавської Богині родючості. Розміри готового човна: довжина 9 м, ширина 2,2 м. Дракар був розрахований на 8 веслярів. При будівництві використовувалися тільки історично правдиві матеріали. Пізніше була виготовлена й встановлена ​​щогла та ​​рея з вітрилом.

 

ПОХІД У КАХОВКУ

Перший похід Фреї. Шлях до Каховки й назад вона пройшла на буксирі за ялом під мотором. Цей ялик незабаром стане хорошим другом Фреї. У Каховці брала участь у театральній постановці, присвяченій християнізації Русі. Члени клубу «Олешшя» спільно з КІР «Рарог» мали перший досвід веслування на дракарі. Були поламані майже всі весла внаслідок неправильної їхньої конструкції. Під вітрилом не ходили цього разу через те, що щогла ще не була встановлена.

 

ПОВЕРНЕНЯ З ПЕРШОГО ПОХОДУ

Після прибуття назад у порт розпочалася робота по усуненню усіх недоліків, які були виявлені під час першого походу. Було виготовлено нові більш міцні весла, виготовлена і встановлена щогла з реєю. Саме у цей час Фрея отримала свій соколиний лик на носі, адже сокіл – тотемна тварина Богині Фрей. Словом було дороблено все те, що не встигнули зробити під час будівництва човна.

 

ПЕРШИЙ ПОХІД НА ВЕСЛАХ

У жовтні 2012 року відбулася перший повноцінний похід на дракарі на веслах з ночівлею на р. Конка у супроводі яхтсменів яхт-клубу «АРГО» на човні. Все пройшло добре. Було відпрацьовано командну роботу на веслах. Пройшли також по вузькому Еріку. Було намічено все те, що необхідно зробити по удосконаленню човна на наступний рік, заплановано нові походи.

 

2013

Навесні 2013 року, після проведення усіх необхідних підготовчих робіт, ми влаштували перший повноцінний історичний чотириденний похід по низинах Дніпра та виходом у лиман. Супроводжував Фрею ялик із двома яхтсменами з яхт-клубу «Арго». У поході брали участь реконструктори з КІР «Олешшя» (Херсон), КІР «Рарог» (Каховка), КІР «Яр тур» (Київ). ​Загальна кількість учасників походу – 11 осіб, в т.ч. 3 дівчат. Це був перший досвід ходіння під прямим вітрилом на далеку відстань. У цьому та інших далеких походах капітаном був Білецький Павло, Боцманом – Білецький Олексій, лоцманом, консультантом з вітрила – Савченко Антон. Похід був цілком історичний. Фрея показала себе як ідеальне судно для переміщення в умовах низовини Дніпра. За таких габаритів легко проходила як вузькі протоки, так і лиманські хвилі. Також ми пересвідчилися у хорошій вантажності судна. Окрім команди, під час походу човен був вантажений ще повним кемпінговим спорядженням та провізією для всіх учасників на 7 днів. Вантажність регулювалася баластовим камінням. Залежно від загального вантажу змінюється кількість баластових каменів. Також ми пересвідчилися, що ще одна додаткова дошка на борт не завадить, оскільки кілька разів велика хвиля захльостувала через борт. Загалом похід пройшов дуже чудово

Влітку 2013 року Фрея двічі змінила місце стоянки, але зрештою опинилася на базі відпочинку «Петровець», де успішно дарувала радість туристам, виконуючи регулярно 2-3 годинні походи по прилеглих плавнях. Саме тут Фрея провела свою другу зимівлю.

 

2014

Це був найяскравіший і найнасиченіший рік для дракара. Починаючи з весни відповідальним за підтримку дракара у відповідному технічному стані, за організацію та проведення походів, а також другим капітаном було призначено Савченка Антона. Усі наступні роки він у міру можливості підтримував Фрею у працездатному стані. Навесні 2014 року, окрім щорічних стандартних постзимових робіт, було проведено нарощування борту вгору на одну додаткову дошку, що забезпечило велику безпеку перебування на борту, покращило комфортність веслування. На вітрилі з’явився цікавий малюнок у звіриному стилі. Окрім постійних походів до центру живої історії «Олешшя» по кілька годин та участі у фестивалі «ТИШО ТИШО» Фрея взяла участь у  2-х епічних історичних походах у 2014 році: похід до моря та похід по річці Німан.

СЕРПЕНЬ 2014 року. ПОХІД ДО МОРЯ

Це був найдальший історичний похід Фреї.

Шлях лежав від Херсона до самого краю Дніпро-Бузького лиману – закінчення Кінбурнської коси. Тієї самої де з одного боку – Море, а з іншого – води лиману. Там плескаються дельфіни й гогочуть морські чайки, води Дніпра та Бугу зливаються в морі, а на горизонті видно легендарний острів Березань. У процесі походу було відвідано Національний природний парк  “Білобережжя Святослава”, Кінбурнську косу та найголовніше – Розкопки античного міста Ольвія.

У поході взяли участь Олексій та Павло Білецькі, Савченко Антон, Тимофій Кубаров, а також гості – реконструктори з Харкова.

Тривалість походу – 6 днів,  пройдено 210 км.

ЖОВТЕНЬ 2014 року. ПОХІД ПО РІЧЦІ НІМАН (БІЛОРУСЬ)

Це був екстремальний історичний похід Фреї. У Білорусь човен та команда їхала колісним транспортом (фура + мікроавтобус). Формат даного заходу можна окреслити як “фестиваль-похід”. За планом 2 дракари (український та білоруський) повинні були пройтися річкою Німан 80 км вниз за течією та відвідати три міста, де будуть організовані заходи історико-культурного спрямування.  Річка Німан виявилася дуже мальовничою, але непередбачуваною і сповненою всяких несподіванок. То мілина, то величезні валуни з вирами, то затоплені дерева мореного дуба з гілками, що стирчать вгору. Загалом своїм ходом Фрея дійшла до другої точки фестивалю. Але це завдяки досвіду команди та капітана. При цьому не раз натикалася на каміння, корчі, десятки разів стягували з мілин. Доводилося стрибати до пояса у крижану воду. Одного разу так сильно вдарило об камінь, що мало не перекинувся човен. Але Фрея довела свою міцність і надійність, пройшовши усі ці випробування. Також з’ясували, що в умовах такої небезпечної річки V образний як у Фреї обвід корпусу більш життєздатний, ніж U образний як у білоруського дракара Ятвяга. І те й інше судно неодноразово на швидкості налітали на затоплені корчі, яких у цій річці достатньо. Але дракар Фрея завжди зісковзувала з корчів, а дно дракару Ятвяга пробив корч під час проходження складної ділянки, після чого свій шлях до фінішу він продовжив на автотранспорті. Якби не заплановані заходи вздовж маршруту з чіткими датами, то Фрея з командою ймовірно пройшли б неспішно увесь запланований шлях. Цією річкою небезпечно було йти швидко, тому ми прийняли рішення останні кілометри перемістити Фрею автотранспортом до місця завершального фестивалю у м. Гродно.

 

2015, 2016, 2017

Ці роки у житті Фреї вже були набагато скромнішим. Участь у щорічному фестивалі “ХерсОН”, кілька невеликих одноденних походів, знімання в історичному документальному фільмі «Таємниця мого міста», кілька комерційних дводенних неісторичних походів.

 

2018

Цього року стандартним набором весняних робіт не відбулися. Дошки бортів уже почорніли й на деяких дошках розпочався процес гниття. Було прийнято рішення покрити борти Фреї масляною натуральною фарбою. Нижні дошки вище дьогтю покрили коричневою фарбою, верхню дошку – охра. Цей рік відзначився двома історичними походами (реконструктори з Харкова у липні та реконструктори з Києва у жовтні); участь у фестивалі “ХерсОН”.

У липні Фрея зустрічала латвійський дерев’яний корабель, який пройшов Дніпром від Білорусі.

 

2019

Навесні стандартний набір підготовчих робіт (обробка дьогтем, конопатка, оліфа) + покриття олійною фарбою. Також додався ремонт керма, що було пошкоджене в одному з торішніх походів. Цей рік окрім дрібних вилазок запамятався походом у якому Фрея востаннє вийшла до Дніпро-Бузького лиману та відвідала знаменитий Аджигольський маяк. Похід був історичним. Наприкінці 2019 року Фрея залишила своє звичне місце стоянки на турбазі «Петровець» та перебазувалася на іншу човнову станцію де була піднята на берег.

 

2020

На зборах центру живої історії «Олешшя» було прийнято рішення про недоцільність подальшої експлуатації човна через його технічний стан. Окремі дошки почали активно гнити й тріскати. Було прийнято рішення подарувати човен новоствореному парку історичної реконструкції у м. Рівному.

 

Висновки зроблені за 8 років експлуатації історичної реконструкції лодії Вікінгів Фрея:

  1. Ймовірно через 7 років експлуатації вікінги будували новий дракар, а старий курганували або спалювали в похоронному обряді. 7-10 років – це цикл життя дерев’яного човна при використанні автентичних матеріалів доби раннього середньовіччя.
  2. Габарити Фреї – ідеальні для розбійницьких затримок у пониззі Дніпра.
  3. За 7 років не сталося жодної істотної (капітальної) поломки попри те, що дракар був побудований за 19 днів.
  4. Головна проблема в процесі експлуатації – це активне розтріскування дощок починаючи з 4-го року експлуатації від циклів волога – висихання на сонці. Можливо вихід – закрите приміщення з регульованою температурою та вологістю, як у Швеції. Але у вікінгів таких не було).
  5. При підході до берега необхідно відв’язувати кермо, щоб його не пошкодити.
  6. Дьоготь – відмінний антисептик. Жодна дошка вкрита нерозбавленим дьогтем не згнила. Але від розтріскування не рятує.

 

Фрея багато разів приймала участь в Уроках Живої Історі (УЖІ) для дітей та дорослих – https://khers-on.com/tour/living-history/

Подарувавши “Фрею”, команда “Олешшя” та ХерсON не перестали любити вітрила та походи. Вони регулярно організовують нові річкові та морські пригоди на сучансих човнах – https://khers-on.com/tour/yachting-ukraine/#